Родился в сибирском городе Черногорске, куда в 1949 году была депортирована его мать Вия Жагаре. Через год после рождения Андрейса семья вернулась в Латвию, и он вырос в Цесисе, на севере Видземе.

Окончил актёрское отделение театрального факультета Латвийской государственной консерватории им. Я. Витола (1982). В 1982—1993 годах работал в Театре Дайлес, снимался в кино.

1989 и 1990 годы провёл за границей, жил в Швеции и США.

В 1993 году оставил актёрскую карьеру и занялся ресторанным бизнесом, открыв несколько популярных ресторанов, включая «Osiris», «Симпозиум» и «Deco-bar».

Андрейс Жагарс — радянський латвійський кіно- й театральний актор та режисер, підприємець та політик. Народився 16 жовтня 1958 року в місті Чорногорськ, Хакаська АРСР, куди у 1949 році була депортована його мати. Його батько був українець Микола Сердюк. Через рік після народження Андрейса сім’я повернулася в Латвію. Андрейс Жагарс виріс в Цесисе, на півночі Відземе.

Закінчив у 1982 році акторське відділення театрального факультету Латвійської державної консерваторії ім. Я. Вітола. У 1982–1994 роках працював в Театрі «Дайлес».

Почав знімався у кіно з 1976 року на Ризькій кіностудії та на Росії.

З 1989 по 1990 роки мешкав за кордоном у Швеції та США.

У 1993 році залишив акторську кар’єру та зайнявся ресторанним бізнесом, відкривши кілька ресторанів у Ризі.

З серпня 1996 по вересень 2013 року був директором Латвійської Національної опери. У 2002 році дебютував як режисер опери.

Був ведучим проекту «Великий балет 2016» російського телеканалу «Культура» у січні–лютому 2016 року.

Жагарс у 2016 році заснував «Фонд підтримки та розвитку Андрейса Жагарса», для сприяння та розвитку культурних проектів, особливо в галузі музики та мистецтва.

У червні 2017 року він був обраний членом Ризької міської думи від партії «Розвиток Латвії» (латис. Latvijas attīstībai).

У 2018 році став ведучим 4 сезону проекту «Великий балет 2018» на російському телеканалі «Культура».

Помер 26 лютого 2019 року у Ризі після тривалої хвороби.