Чоловік лагодить свою рибальську сітку та йде на міст. Два трамваї стикаються один з одним – ніхто не постраждав, а контактний дріт відновлюється в той же день. Для робітників заводу проводиться невеликий концерт, де щирий виступ скрипальки змушує їх плакати. Бомби падають у море, та всім байдуже. Повсякдення Маріуполя – розташованого на схід від Криму українського міста, колись заселеного греками – визначене загрозою бомбардувань. Це візуально сильна пошана кризовому місту, присвячена його поетам та чоботярам.

З початком повномасштабного вторгнення литовський режисер повертається в Маріуполь, де 6 років тому зняв фільм. Він хоче продовжити фіксувати життя міста під загрозою війни. Вдалині тривають бої за «Азовсталь», видніється Маріупольський драмтеатр, позначений як місце схованки дітей.